Для наочності давайте візьмемо 5 загальних ситуацій де ми стикаємось із вірою.
– віра в ситуацію або подію
– віра в інформацію
– віра в себе
– віра в іншу людину
Та окремо виділимо віру в Бога або його варіанти.
– віра в Бога

“Скільки віри у цій правді?”
Віра – Це шкала суб’єктивної правди.

Людина вміє зчитивувати 4 типи інформації:
тілесні відчуття, емоції та почуття, знання, інтуіція.

Віра – це ваги душі. Будь-яка інформація, яка потрапляє до людини автоматично зважується.

Віра – це як лабораторний аналіз повної інформації, певних знать.

Беремо в пробірку зі знаннями, капаємо туди реактиву “Віра”, отримаємо реакцію.

Рівень віри – це рівень цінностей. Якщо бренд близький тобі на рівні цінностей, якщо ти купуєш його продукцію тому, що бренд реалізує близькі тобі цінності — ти готовий йому багато пробачити. Ти можеш взагалі не помічати його недоліків. А якщо чуєш про чергову «проблемку» від бренду, в який віриш, ти просто пропускаєш таку інформацію повз вуха.

Віра повністю залежна від зміни цінностей на момент прийняття рішень.

Якщо віра це просто віра в більш теоретичну можливість чогось, то надія – це бажання того, щоб щось існувало.

Я вірю, що ти можеш.
Я сподіваюсь, що ти зможеш.

Дуже часто віра в щось перевіряйтся найгіршою терористичною ситуацією.

Алгоритм такий:
сприймаємо об’єкт – автоматично оцніємо на віра – аналізуємо певний час – робимо кінцеву оцінку на віру.
Віра – це автоматична оцінка інформації на достовірність і готовність діяти відповідно до неї у разі потреби.
Віра – це функція, яка належить душі, бо саме душа має різні типи свідомості та інтелект.
Віра є у тварин і людей.
Віру ділю на 5 рівнів: впевненість, віра, довіра, перевіра, невіра.
От, наприклад, вас сказали, що у магазині біля вас будуть знижки.

Людина
– потреба, бажання (цінності)
– невіра, перевірка (сумнів), віра, довіра, впевненість (вибір варіантів вирішення)
– витрати 6 ресурсів (діємо)
– аналіз та переоцінка цінностей (результат)
– і далі по колу